Основні шкідники, хвороби та бур’яни капусти, помідорів, огірків, цибулі, моркви, столових буряків

Основні шкідники помідорів відкритого ґрунту:

Ø багатоїдні: дротяники, несправжні дротяники, личинки західного травневого хруща, озима, оклична совки, картопляна (болотна) совка, капустянка звичайна;

Ø спеціалізовані: колорадський жук, картопляна блішка.

Основні хвороби помідорів: фітофтороз, біла плямистість (септоріоз), чорна гниль плодів, чорна бактеріальна плямистість, бактеріальний рак, стовбур, верхівкова гниль, в’янення томатів.

Основні шкідники огірків відкритого ґрунту:

Ø багатоїдні: дротяники, несправжні дротяники, личинки західного травневого хруща, польовий клоп, лучний метелик, озима і капустяна совки, капустянка звичайна, кравчик;

Ø спеціалізовані: баштанна попелиця, паросткова муха.

Основні хвороби огірків: кореневі гнилі, борошниста роса, несправжня борошниста роса (пероноспороз), антракноз, аскохітоз, фузаріозне в’янення, бактеріоз огірків (кутаста плямистість), бура плямистість, звичайна огіркова мозаїка.

Основні шкідники капусти:

Ø багатоїдні: дротяники, личинки західного травневого хруща, озима і капустяна совки, лучний метелик, капустянка звичайна;

Ø спеціалізовані: капустяний і ріпаковий білани, капустяна попелиця, хрестоцвіті блішки (синя, світлонога, чорна, виїмчаста, хвиляста), весняна і літня капустяні мухи, капустяний клоп, капустяна міль, капустяний листоїд-бабануха, стебловий капустяний прихованохоботник, насіннєвий прихованохоботник.

Основні хвороби капусти: чорна ніжка, несправжня борошниста роса (пероноспороз), кила капусти, альтернаріоз (чорна плямистість), судинний і слизовий бактеріози, фомоз (суха гниль).

Основні шкідники моркви:

Ø багатоїдні: дротяники, озима і капустяна совки, совка-гамма, лучний метелик, кравчик, польовий клоп, личинки західного травневого хруща;

Ø спеціалізовані: морквяна муха, морквяна листоблішка.

Основні хвороби моркви: альтернаріоз (чорна гниль), фомоз (бура гниль), ризоктоніоз, сіра гниль, біла гниль (склеротиніоз), мокра бактеріальна гниль.

Основні шкідники цибулі:

Ø багатоїдні: дротяники, несправжні дротяники, озима і капустяна совки, совка-гамма, личинки західного травневого хруща, капустянка звичайна, лучний метелик;

Ø спеціалізовані: цибулева муха, цибулева дзюрчалка, цибулевий кореневий кліщ, цибулевий прихованохоботник, цибулева міль.

Основні хвороби цибулі: несправжня борошниста роса (пероноспороз), сажка, іржа, шийкова гниль, біла гниль денця, мокра гниль, мозаїка.



Основні бур’яни овочевих культур відкритого ґрунту:

Ø однорічні двосім’ядольні: лобода біла, щириця звичайна, гірчиця польова, редька дика, паслін чорний, гірчак березковидний і розлогий, галінсога дрібноквіткова, портулак городній, триреберник непахучий, зірочник середній, підмаренник чіпкий, куколиця біла, рутка лікарська;

Ø однорічні злакові: півняче просо, мишій сизий і зелений;

Ø багаторічні кореневищні: пирій повзучий;

Ø багаторічні коренепаросткові: осоти (рожевий, жовтий), березка польова.

Конспект лекції:

2. Інтегрований захист капусти. Попередники. Просторова ізоляція. Обробіток ґрунту. Внесення добрив. Боротьба з бур’янами після збирання попередника. Добір сортів та гібридів. Підготовка насіння. Строки та способи вирощування розсади. Боротьба з бур’янами до посадки розсади капусти. Строки висадки розсади. Захист капусти першого та другого року. Збирання врожаю. Профілактичні заходи в післязбиральний період. Підготовка качанів до закладки на зберігання. Умови зберігання капусти.

Недобір урожаю овочів внаслідок ураження їх хворобами, пошкоджень шкідниками і засміченості полів бур'янами становить у середньому 25—30%. Інтегрована система захисту овочевих культур від шкідливих організмів включає комплекс профілактичних, агротехнічних, біологічних і хімічних заходів.

В Україні найпоширеніша білоголова капуста, яка займає п'яту частину всіх площ під овочевими культурами. Залежно від строків достигання вона буває рання, середня і пізня.

Майже всі види капусти — дворічні рослини. Тому система захисних заходів капусти першого і другого років має свої особливості. В цілому вона поділяється на захист при вирощуванні розсади, а також на захист капусти першого та другого років.



Захист розсади. Проти комплексу хвороб, що передаються насінням (альтернаріоз, фомоз, судинний бактеріоз), за місяць до сівби насіння протруюють спеціальними протруйниками. Якщо немає сухих протруйників, за три дні до сівби насіння капусти прогрівають у воді при температурі 48—50°С протягом 20 хв з подальшим охолодженням і просушуванням.

Для одержання ранніх сходів насіння замочують протягом 12—16 год при температурі 20—25°С, а потім просушують.

За три дні до сівби насіння в грунт, де вирощується розсада, з метою профілактики таких хвороб, як кила, чорна ніжка, вносять один із фунгіцидів: полікарбацин, 80%-й з.п. (3—5 г/м3), сірку колоїдну або змочуваний порошок (5 г/м3), фундазол (беноміл), 50%-й з.п. (3-5 г/м3).

Перед висаджуванням розсади в полі проводять вибраковування, видаляючи і знищуючи ту, що пошкоджена чорною ніжкою, килою, фузаріозом, капустяною мухою.

При вирощуванні капусти висівом насіння для запобігання пошкодженню сходів хрестоцвітими блішками потрібно вибирати якомога раніші строки сівби.

Проти комплексу шкідників (хрестоцвіті блішки, хріновий листоїд, капустяна муха) по сходах і у фазі 1—3 листків (при безрозсадному способі) застосовують один із таких інсектицидів: децис, 2,5%-й к.е. (0,3 л/га), або базудин, 60%-й к.е. (1 л/га).

Капуста першого року. Для профілактики ураження комплексом хвороб і шкідників необхідно дотримуватися сівозміни з поверненням капустяних культур на те саме поле не раніше як через 3—5 років. Найкращими попередниками капусти білоголової є пласт багаторічних трав, озима пшениця, цибуля, огірки, помідори, горох овочевий, морква.

Грунт обробляють за загальноприйнятою технологією. Після збирання попередників поле обробляють дисковими лущильниками або післяжнивні рештки подрібнюють дисковими боронами БДТ-7, БД-10. На дуже засмічених площах застосовують пошарове лущення на глибину 8—10, 12—14 і 14—16 см лемішними лущильниками з інтервалами 12—15 днів, а восени — глибоку зяблеву оранку.

До висаджування розсади проводять 2—3 культивації на глибину 10—14 см. Між культиваціями грунт коткують котками ЗКВГ-1,4, щоб спровокувати проростання бур'янів. Перед останньою культивацією застосовують гербіциди. До висаджування розсади проти злакових та двосім'ядольних бур'янів вносять такі гербіциди: трефлан, 24%-й к.е. (4—6 л/га), семерон, 25%-й з.п. (1—2 кг/га), стомп, 33%-й к.е. (3—6 л/га). Менші норми застосовують на легких грунтах, а більші — на важких. По вегетуючих рослинах для обприскування бур'янів при висоті 10—15 см застосовують поаст, 20%-й к.е., набу, 20%-й к.е. (1—3 л/га), — проти однорічних злакових; 3—5 л/га — багаторічних; таргу, 10%-й к.е. (1—2 л/га), — однорічних злакових; 2—3 л/га — багаторічних; фюзилад супер, 12%-й к.е. (1—1,5 л/га), — однорічних; 2—3 л/га — проти багаторічних.

Через 7—10 днів після висаджування розсади розпушують грунт на глибину 6—8 см. Протягом вегетації його обробляють ще 2—З рази, рослини підживлюють і поливають.

Після поливів та підживлень капусту підгортають для утворення додаткових корінців, що сприяє підвищенню стійкості її проти пошкоджень капустяною мухою і килою.

Проти капустяної совки в період формування головок при чисельності 2—3 гусениці на рослину та заселеності 2—5% рослин проти ослаблених популяцій (маса лялечок 280—380 мг, ураженість ентомопатогенними організмами досягає 50% популяції, відродження гусениць розтягнуто) використовують тільки біологічні засоби. Випускають трихограму у співвідношенні паразит: фітофаг = 1:10, 1:20; випуск паразита чергують з обробкою біопрепаратами: лепідоцид (1—1,5 кг/га), дендробацилін (2—2,5 кг/га).

Проти високожиттєздатних популяцій (маса лялечок 380—500 мг, ураженість мікроорганізмами менша 40%) використовують лепідоцид (2—3 кг/га); БТБ (3—4 кг/га) або вірин КС (0,2—0,3 кг/га) чи сумісно лепідоцид (1 кг/га) + вірин КС (0,1 кг/га). Трихограму випускають у співвідношенні 1:5, чергуючи з обробками біопрепаратами. При використанні феромонних пасток (препарат МВ-2, К-1, пастки-типу "Атракан К", "Моним С") пороговим рівнем є відловлення 5—7 імаго у пастку за п'ять днів у фазі пухка головка та 9—13 імаго на пастку у фазі формування щільної головки.

Проти решти лускокрилих шкідників капусти (білани, міль, вогнівка) використовують переважно біологічні засоби. Проти ослаблених популяцій — лепідоцид (1—1,5 кг/га); дендробацилін (1,5—2 кг/га), чергуючи з випуском трихограми, а проти життєздатних популяцій — лепідоцид (2—3 кг/га) і БТБ (3—4 кг/га). Проти капустяної попелиці створюють конвеєр нектароносів та проводять крайову обробку поля шириною до 20 м одним із препаратів. У разі масового поширення попелиці обробляють все поле, застосовуючи антіо, 25%-й к.е. (0,8—1 кг/га), децис, 2,5%-й к.е. (0,3 л/га), золон, 35%-й к.е. (1,6—2 кг/га).

При масовому поширенні комплексу шкідників під час вегетації (хрестоцвіті блішки, клопи, попелиці, стебловий довгоносик, гусениці білянок, молі) застосовують антіо, 25%-й к.е. (0,8—1 л/га), базудин, 60%-й к.е. (1 л/га), БІ-58 новий, 40%-й к.е. (0,5—1 л/га), волатон 500, 50%-й к.е. (1 — 1,5 л/га), децис, 2,5%-й к.е. (0,3 л/га), сумі-альфу, 5%-й к.е. (0,2 л/га), суміцидин, 20%-й к.е. (0,3 л/га).

Обробку препаратами припиняють за 20—25 днів до збирання врожаю.

При збиранні врожаю з полів видаляють головки з корінням, які уражені килою, фузаріозом, бактеріозом, не допускаючи розкладання уражених коренів у фунті. їх вивозять і спалюють. На уражених килою фунтах восени вносять свіжогашене вапно так, щоб рН грунту становила 7—7,5.

Капуста другого року. Перед садінням насінників слід дотримуватися просторової ізоляції не менше як 300—500 м від капусти першого року. Проти сірої гнилі та фомозу перед садінням маточники обробляють фундазолом, 50%-й з.п., 0,5%-ю суспензією.

Проти хрестоцвітих блішок, капустяного стеблового довгоносика, ріпакового квіткоїда у фазі відростання головок і бутонізації застосовують волатон 500, 50%-й к.е. (1—1,5 л/га).

Проти комплексу гусениць лускокрилих і сисних комах використовують ті самі інсектициди, що й на капусті першого року.

Проти альтернаріозу, фузаріозу, фомозу в період вегетації рослини обприскують 1%-ю бордоською рідиною, 0,3%-ю суспензією хлорокису міді.

Проти пероноспорозу застосовують ридоміл, 25%-й-З.я.. (0,075 кг/га), у сумішах з контактними препаратами.

Після обмолочування насіння післязбиральні рослинні рештки знищують і проводять глибоку зяблеву оранку.

3. Інтегрований захист помідорів. Попередники. Просторова ізоляція. Внесення добрив. Обробіток ґрунту. Боротьба з бур’янами після збирання попередника. Добір сортів та гібридів. Підготовка насіння. Вирощування розсади. Боротьба з бур’янами до висадки розсади. Проведення захисних заходів в період вегетації. Профілактичні заходи в післязбиральний період.

Помідори — одна з найпоширеніших овочевих культур. На їх частку припадає понад 30% валового збору овочів. Для запобігання їх втратам необхідно дотримуватися агротехніки і системи заходів захисту від шкідливих організмів.

Найкращі попередники помідорів — багаторічні трави, озима пшениця, бобові, огірки, цибуля. Повернення пасльонових на те саме місце не раніше як через три роки. Обов'язкова просторова ізоляція полів помідорів від полів картоплі не менше як 500 м.

Для знищення бур'янів до сівби насіння або висаджування розсади ґрунт обприскують такими гербіцидами: трефланом, 48%-й к.е. (2—3 л/га), або трефланом, 24%-й к.е. (4—6 л/га) — при розсадній культурі і 2—2,4 л/га — при безрозсадній, стомпом, 33%-й к.е. (3—6 л/га). Після висаджування розсади через 15—20 днів застосовують таргу, 10%-й к.е., або таргу супер, 5%-й к.е. (1—2 л/га), чи набу, 20%-й к.е., в нормі 2,5—3,7 л/га проти однорічних злакових і 3,7—5 л/га проти багаторічних.

Для знезаражування насіння проти вірусних хвороб його занурюють на 30 хв у 1%-й розчин марганцевокислого калію і просушують. Проти комплексу грибних захворювань за 1—15 днів до сівби насіння протруюють фундазолом, 50%-й з.п. (5—6 кг/т), при нормі витрати робочої рідини 10 л/т.

Для прискорення достигання і підвищення врожайності застосовують позакореневе підживлення 0,5%-ю витяжкою суперфосфату і 0,1 %-м розчином борної кислоти.

Під час вегетації проти фітофторозу, альтернаріозу, септоріозу застосовують такі препарати: акробат МЦ, 69%-й з.п. (2 кг/га), купроксат, 34,5%-й к.е. (3—5 л/га), ридоміл МЦ, 72%-й з.п. (2,5 кг/га), хлорокис міді, 90%-й з.п. (2,4—3,2 кг/га). Перше обприскування проводять через 15 днів після висаджування розсади в грунт або при з'явленні фітофторозу на ранніх сортах картоплі, наступні через 10—14 днів (після попередніх).

Обробку фунгіцидами припиняють за 20 днів до збирання врожаю. В період плодоношення при сильному ураженні фітофторозом застосовують лише 1%-й розчин бордоської рідини, строк очікування в якої 5—7 днів.

Проти шкідників (колорадський жук, картопляна совка) рослини до цвітіння обробляють такими інсектицидами: волатоном 500, 50%-й к.е. (1,0 л/га), децисом, 2,5%-й к.е. (0,15—0,25 л/га), золоном (фозалон), 35%-йк.е. (1,5—2л/га), шерпою, 25%-йк.е. (0,24—0,32л/га).

Проти личинок молодших віків колорадського жука слід застосовувати бітоксибацилін у нормі 3—4 кг/га, або 80—100 г на 10 л води. Після збирання врожаю з поля видаляють рослинні рештки і проводять глибоку зяблеву оранку плугами з передплужниками.

Сорти помідорів, стійкі і толерантні до хвороб: вірусні (ВТМ, бронзовість, стрик) — Утро, Факел; фітофтороз — Невський; верхівкова гниль — Волгоградський 5/95; альтернаріоз, макроспоріоз — Новинка Придністров'я, Новичок; бактеріоз, бактеріальна крапчастість, чорна бактеріальна гниль — Зорень, Іскорка, Факел; вертицильозне в'янення — Факел; галова нематода — Новичок.

4. Інтегрований захист огірків. Попередники. Обробіток ґрунту. Внесення добрив. Боротьба з бур’янами після збирання попередника. Добір сортів та гібридів. Підготовка насіння. Боротьба з бур’янами до сівби та сходів огірків. Строки та способи сівби. Захисні заходи в період вегетації. Профілактичні заходи в післязбиральний період.

В овочевій сівозміні огірки розміщують по пласту багаторічних трав, після озимої пшениці, гороху, картоплі, капусти, цибулі. Гарбузові культури повторно вирощують на одному і тому самому полі не раніше як через 3—4 роки, дотримуючись просторової ізоляції між плантаціями.

Бур'яни знищують за допомогою агротехнічних і хімічних заходів.

До сівби насіння в грунт вносять гербіциди: дуал, 96%-й к.е. (1,1—2,1 л/га), трефлан, 48%-й к.е. (0,9—1,2 л/га), трефлан, 24%-й к.е. (1.8-2,4 л/га). У фазі 1—2 справжніх листків у культури проти однорічних злакових бур'янів застосовують таргу, 10%-й к.е:, або таргу супер, 5%-й к.е. (1—2 л/га). При висоті бур'янів 10—15 см (багаторічні злакові) посіви обробляють набу, 20%-й к.е. (3—5 л/га).

Перед сівбою насіння прогрівають при температурі 50—60°С протягом 5—6 год. Для запобігання запарюванню температуру підвищують поступово протягом 1—2 год.

Для підвищення стійкості рослин проти хвороб насіння намочують протягом 6—12 год у розчинах мікроелементів: сірчанокислого марганцю (0,5—1 г/л), борної кислоти (0,1—0,3 г/л), молібдено-вокислого амонію (0,2 г/л), мідного купоросу (0,2 г/л). Після намочування його просушують до сипкості.

Проти несправжньої борошнистої роси насіння протруюють фунгіцидом апрон, 35%-й з.п. (3—5 кг/т), не пізніше як за два тижні до сівби.

Після сівби поле коткують і боронують, а після з'явлення сходів розпушують грунт у міжряддях. При виявленні фузаріозного в'янення або кореневої гнилі хворі рослини видаляють з поля з коренями і прилиплим до них грунтом, а здорові — підгортають.

Проти шкідників (кліщі, клопи, попелиці, трипси) застосовують інсектицид БІ-58 новий, 40%-й к.е. (0,5—1 л/га).

Проти борошнистої роси рослини під час вегетації обробляють байлетоном, 25%-й з.п. (0,6—1,2 кг/га, 0,01—0,02%-на суспензія), каратаном Е1Д, 35%-й к.е. (0,5—1 л/га, 0,15%-на емульсія), карата-ном ФН 57, 18,25%-й з.п. (І—3 кг/га, 0,1%-на суспензія), сапролем, 6-й к.е. (0,5—1 л/га), топазом, 10%-й к.е. (0,125—0,15 л/га, 0,025%-на емульсія).

Проти несправжньої борошнистої роси (пероноспорозу) рослини обприскують акробатом МЦ, 69%-й з.п. (2 кг/га), альєтом, 80%-й з.п. (2 кг/га), превікуром 607СЛ, 70%-й в.р. (2 л/га), ридомілом МЦ, 72%-й з.п. (2,5 кг/га), хлорокисом міді, 90%-й з.п. (2,4 кг/га).

Проти бактеріозу та антракнозу застосовують бордоську рідину (6—10 кг за мідним купоросом, 1%-й розчин) і хлорокис міді, 90%-й з.п. (2,4 кг/га, 0,4%-на суспензія).

Після збирання врожаю знищують рослинні рештки, проводять глибоку зяблеву оранку. Для запобігання розвитку паросткових мух треба особливо ретельно приорювати гній.

5. Інтегрований захист цибулі. Попередники. Боротьба з бур’янами після збирання попередника. Обробіток ґрунту. Внесення добрив. Добір сортів. Підготовка насіння та сівба. Захисні заходи в період вегетації. Профілактичні заходи в післязбиральний період.

До овочевих цибулевих культур належать такі види, як цибуля ріпчаста, часник, а також багаторічні — цибуля батун, багатоярусна, порей, шніт, слизун.

Цибулю розміщують після культур, які рано звільняють поле, і максимально очищають його від бур'янів: озимих зернових, однорічних трав на зелений корм, зернобобових, ранньої картоплі. Для запобігання ураженню цибулі хворобами і пошкодженню шкідниками її повторно вирощують на одному й тому самому полі не раніше як через 3—4 роки, у районах поширення сажки — через 5—6 років. Між посівами цибулі першого і другого років треба дотримуватися просторової ізоляції не менше як 1000 м.

Гній слід вносити під попередник цибулі, а мінеральні добрива з підвищеною кількістю фосфору — безпосередньо під цибулю і часник. Для боротьби з бур'янами на плантаціях цибулі до сівби або під досходове боронування вносять гербіциди гоал 2Е, 24%-й к.е. (0,5— 1 л/га), пенітран, 33%-й к.е. (2,3—4,5 л/га — цибуля і 3—6 л/га — часник), трефлан, 48%-й к.е. (2—4 л/га). Після сходів культури у фазі 2—6 листків у бур'янів посіви обробляють набу, 20%-й к.е. (1—3 л/га), поастом, 20%-й к.е. (1—3 л/га), таргою, 10%-й к.е., і таргою супер, 5%-й к.е. (1—2 л/га), тотрилом, 22,5%-й к.е. (1,5—3 л/га), фуроре супер, 7,5%-й є.м.в. (0,8—2 л/га), центуріоном, 25,4%-й к.е. (0,2—0,4 л/га + ПАР Аміго — 1,2 л/га). При висоті бур'янів 10—20 см обробки повторюють, дещо збільшуючи норми витрат. Ці гербіциди застосовують на посівах цибулі та часнику, крім цибулі, що вирощують на перо.

Проти пероноспорозу в період вегетації цибулю (крім тієї, що вирощують на перо) обробляють такими фунгіцидами: акробатом МЦ, 69%-й з.п. (2 кг/га), альєтом, 80%-й з.п. (1,2—2 кг/га), ридо-мілом, 25%-й з.п. (1,2 кг/га), хлорокисом міді, 90%-й з.п. (2,4 кг/га). Повторні обробки проводять через 10—14 днів після попередніх. Норма витрати робочої рідини становить 300—400 л/га на цибулі першого року вирощування і 600—900 л/га на насінниках.

Проти кліщів, попелиці та трипсів насінні посіви обприскують інсектицидом БІ-58 новий, 40%-й к.е. (0,5—1,0 л/га). Під час прополювання рослини, уражені вірусними хворобами, пероноспорозом, іржею, видаляють з поля і знищують. У сонячну погоду викопану цибулю залишають на полі на 1—2 тижні для просушування, а в дощову її підсушують в сушарках. Спочатку сушать при температурі 45°С протягом 9—12 год, а потім при температурі 30—35°С — 8—10 діб. На зберігання цибулю і часник закладають у повній стиглості. Під час обрізування листків залишають довгу шийку, завдяки чому цибулиння менше уражується гнилями під час зберігання.

6. Інтегрований захист моркви. Попередники. Внесення добрив. Обробіток ґрунту. Боротьба з бур’янами після збирання попередника. Добір сортів. Підготовка насіння. Захисні заходи в період вегетації. Профілактичні заходи в післязбиральний період.

Найкращі попередники моркви — озима пшениця, картопля, огірки і цибуля. Поле під моркву готують заздалегідь, ретельно очищаючи його від бур'янів. Проти однорічних злакових та двосім'ядольних бур'янів фунт обробляють пенітраном, 33%-й к.е. (3—6 л/га), гезагардом, 50%-й з.п. (2—3 кг/га). При висоті бур'янів 10—15 см посіви обробляють таргою, 10%-й к.е., таргою супер, 5%-й к.е. (1—2 л/га — проти однорічних злакових і 2—3 л/га — проти багаторічних), набу, 20%-й к.е. (1—3 л/га), фуроре супер, 7,5%-на е.м.в. (0,8—2 л/га), фюзиладом супер, 12,5%-й к.е. (1—1,5 л/га і 2—3 л/га).

Перед сівбою насіння протруюють або прогрівають при температурі 50°С—53°С протягом трьох годин. Для профілактики пошкоджень морквяною мухою моркву треба сіяти в оптимальні строки, своєчасно прополювати і проріджувати посіви. У роки масового поширення морквяної мухи посіви моркви обприскують волатоном 500, 50%-й к.е. (2 л/га), децисом, 2,5%-й к.е. (0,3 л/га).

Проти гусениць лучного метелика і зонтичної молі посіви обробляють біопрепаратами: дендробациліном (0,6—1 кг/га), лепідоцидом (0,5—1 кг/га), ентобактерином (2—3 кг/га). Проти таких хвороб моркви, особливо насінників, як альтернаріоз, фомоз, застосовують 1%-у бордоську рідину.

7. Інтегрований захист столових буряків. Насичення сівозміни технічними культурами. Обробіток ґрунту. Боротьба з бур’янами після збирання попередника. Вибір сортів. Підготовка насіннєвого матеріалу. Боротьба з бур’янами до сівби та сходів культури. Строки та глибина сівби насіння. Боротьба з шкідниками, хворобами, бур’янами у період вегетації. Збирання врожаю. Проведення профілактичних заходів у післязбиральний період.

Кращі попередники столових буряків — озима пшениця, цибуля, огірки, рання картопля. Гній краще вносити під попередник, а мінеральні добрива — під буряки.

Передпосівну культивацію проводять одночасно з внесенням гербіцидів. Проти однорічних двосім'ядольних бур'янів фунт обприскують до з'явлення сходів бетоксом Ф430, 40%-й к.е. (6 л/га), піраміном Турбо, 52%-й к.с. (5—7 л/га).

При з'явленні у бур'янів 2—6 листків посіви обробляють бетанал Дуетом, 16%-йк.е. (2,5—6 л/га), матриксом, 16%-йк.е. (2,5—6 л/га), набу, 20%-й к.е. (1—3 л/га), поастом, 20%-й к.е. (1—3 л/га), центуріоном, 25,4%-й к.е. (0,2—0,4 л/га) + ПАР "Аміго" (0,6—1,2 л/га).

Проти багаторічних злакових при висоті бур'янів 10—15 см застосовують набу, 20%-й к.е., і поаст, 20%-й к.е. (3—5 л/га).

Проти коренеїду для запобігання утворенню ґрунтової кірки на посівах слід проводити післясходове боронування легкими боронами, проріджування буряків і розпушування грунту у міжряддях. Найбільшої шкоди посівам у фазі сходів завдають довгоносики. Для боротьби з ними посіви декілька разів обробляють волатоном 500, 50%-й к.е. (2,5 л/га). Проти клопів, попелиць, блішок; совок, мух і мінуючої молі в період вегетації посіви столових буряків обприскують БІ-58 новим, 40%-й к.е. (0,5—0,8 л/га), або сумітіоном, 50%-й к.е. (0,6-1 л/га). Для знищення яєць совок у період їх відкладання випускають трихограму в кількості 30—40 тис. шт./га, через 6—7 днів випуск повторюють у кількості 40—50 тис. шт./га.

Проти церкоспорозу посіви обприскують 1%-м розчином бордоської рідини і хлорокисом міді, 90%-й з.п. (0,3—0,5%-й розчин). При необхідності обробки повторюють через 10—12 днів.


5217993728040553.html
5218065811296728.html
    PR.RU™